По-перше, потрібно зайвий раз нагадати, що обов'язковість наявності на підприємстві посадової інструкції - це вимога законодавства, за порушення якої передбачена як фінансова відповідальність за ст. 265 Кодексу законів про працю України ( «порушення інших вимог трудового законодавства» відповідно до абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП), так і адміністративна згідно ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 29 Кодексу законів про працю України до початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов'язаний роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, визначити його робоче місце та ін.
Як підкреслює Мінпраці у своєму листі від 25.11.2015 р № 713 / 13 / 116-15, посадова інструкція є саме тим документом, в якому визначені конкретні завдання та обов'язки працівника, його права та відповідальність.
По-друге, в даному питанні наголос варто поставити саме на наказі Мінпраці № 336 від 29.12.2004 р як на єдиному документі законодавства України, що регламентує від «А» до «Я» всі аспекти, пов'язані з посадовими інструкціями на підприємстві.
І саме його норми дозволяють не створювати посадові інструкції на тих керівників, правове становище яких обумовлено в статуті або в положенні підрозділу підприємства (п. 6 Наказу 336).
Але в такому разі серед переліку інформації, який включається у відповідний розділ статуту або положення, обов'язково потрібно передбачити основні завдання, обов'язки, права і відповідальність за виконання покладених на керівника функцій.
В цілому, як показує практика захисту при трудових перевірках, для успішного їх проходження самого по собі наявності посадових інструкцій недостатньо.
Нижче наводимо основні рекомендації по їх належному оформленню:
посадові інструкції доцільно розробляти і складати на основі єдиного підходу до структури і викладу розділів;
серед обов'язкових розділів - «Загальні положення», «Завдання та обов'язки», «Права», «Відповідальність», «Повинен знати», але при необхідності можна також включити і розділи «Кваліфікаційні вимоги», «Взаємовідносини (зв'язки) за посадою»;
надзвичайно важливо забезпечити узгодженість наповнення розділів з численними нормами нормативно-правових актів у сфері регулювання трудових правовідносин і локальними актами підприємства, а також з розділами інших інструкцій. Крім того, необхідно упевнитися, що назва посади відповідає професійній назві роботи, яке закріплено Класифікатором професій;
однією з поширених у роботодавців помилок, які підлягають виявленню при перевірках, є недотримання порядку затвердження, внесення змін до посадових інструкцій, а також невиконання обов'язку в частині ознайомлення працівника з інструкцією під розписку.
Автор: Андрій Крижевський - керуючий партнер, юрист Юридичного бюро "Мета-Інформ".