Фахівці Держпраці відповіли на досить популярне серед роботодавців запитання: «Чи зобов’язаний роботодавець звільнити працівника за угодою сторін та чи може роботодавець відмовити працівнику у звільненні за власним бажанням?»
I. Так, у відповіді роз'яснено, що у випадку, коли роботодавець не бажає припиняти трудові відносини із працівником, він може відмовити працівнику у звільненні за угодою сторін. Але він не може примусити працівника написати заяву про звільнення за власним бажанням.
Скасування угоди про припинення трудового договору за угодою сторін можливо тільки за згодою обох сторін трудового договору (працівника і роботодавця). Скасування угоди в односторонньому порядку неможливо.
II. Чи може роботодавець відмовити працівнику у звільненні за власним бажанням? Ні, не може. Роботодавець зобов’язаний звільнити працівника через два тижні після повідомлення про звільнення. А у разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
У той же час, якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не може звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Автор: Андрій Крижевський - керуючий партнер, юрист Юридичного бюро "Мета-Інформ".