Оскільки останнім часом серед клієнтів Юридичного бюро «Мета-Інформ» побільшало запитань з приводу реалізації норм трудового законодавства, та зокрема, порядку дій при звільненні за ст. 40 Кодексу законів про працю (звільнення з ініціативи роботодавця), то в цьому та в інших випусках «Бухгалтер LIFE» нагадаємо деякі надважливі аспекти відповідних процедур.
Звільнення працівника, якому встановлено випробування (п. 11 ст. 40 КЗпП), проходить з дотриманням правил ст. ст. 26-28 КЗпП. При звільненні за вказаною підставою вкрай важливо:
1) встигнути звільнити працівника до закінчення строку випробування, передбаченого в наказі про прийняття на роботу/трудовому договорі;
2) зібрати належну документальну доказову базу, яка свідчить про невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі.
Складовими такої бази є доповідні записки, рапорти, запити на надання пояснень тощо.
3) направити працівникові повідомлення про звільнення за 3 дні до дати відповідного звільнення. Ця норма з'явилася у травні 2016 р. та на практиці її найчастіше не виконують, чим забезпечують звільненого працівника практично 100%-ми шансами на поновлення на роботі.
В тексті повідомлення, серед іншого, потрібно обґрунтувати факт невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі, виходячи із підготовленої доказової бази, перелік якої доцільно згадати.
4) підготувати наказ про звільнення – разом із дотриманням процедур щодо проведення розрахунків із заробітної плати, видачі трудової книжки, направлення копії наказу про звільнення у встановлених законом випадках.
Також нагадаємо, що робота під час випробування не передбачає жодних обмежень для працівника у його трудових правах. Тобто такому працівникові у повному обсязі повинна виплачуватися заробітна плата, надаватися передбачені трудовим законом гарантії й пільги тощо.
Автор: Андрій Крижевський - керуючий партнер, юрист Юридичного бюро "Мета-Інформ".