У зв'язку із нещодавнім зверненням до юристів Юридичного бюро «Мета-Інформ» щодо консультування та здійснення розрахунків пені при нарахуванні суми грошового (податкового) зобов'язання, хочемо нагадати деякі аспекти її застосування, особливо після прийняття численних змін до відповідних положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ), насамперед це стосується ст. 129 ПКУ.
Так, по-перше, є два різновиди строків початку нарахування пені – залежно від суб’єкта визначення суми грошового зобов'язання:
при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки або у випадках, не пов'язаних із проведенням податкових перевірок – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до пп. 39.5.4. ПКУ), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
По-друге, для останнього випадку із вищезазначеного переліку (коли платник податків/податковий агент самостійно визначає суми податкового зобов’язання) є й інший «пом’якшуючий» фактор. Так, відповідно до абз. 2 п. 129.4. ПКУ пеня нараховується із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний відповідний день (на відміну від випадків, коли суми податкового зобов’язання визначає контролюючий орган – 120 відсотків річних).
Також варто звернути увагу на ще два важливих моменти, пов’язаних із порядком розрахунку пені:
доволі довгий час норми ПКУ передбачали застосування більшої з величин річної облікової ставки НБУ (тобто якщо за період несплати податкового зобов’язання передбачалися дві або більше відповідних величин, наприклад, з 17.0%, 17.5% та 18% річних, підлягала застосуванню більша з них – 18%), що діяла або на день виникнення відповідного податкового боргу, або на день його погашення; наразі для розрахунку пені використовується величина річної облікової ставки НБУ, що діє станом на кожний календарний день прострочення, включаючи день погашення податкового боргу;
за більш ранніми редакціями ПКУ пеня нараховувалась на суму податкового боргу, а наразі - на суми грошового (податкового) зобов’язання, включаючи суми штрафних санкцій за їх наявності, без урахування суми пені.
Автор: Андрей Крыжевский - управляющий партнер, юрист Юридического бюро "Мета-Информ".